Як контролювати хід інтерв’ю та досягти бажаного результату в розмові? Секретами ділиться канадський та американський журналіст Джуліан Шер.
Журналісти фокусуються на фактах та подіях. Вони досліжують свого героя, вивчають матеріали про нього, читають попередні інтерв’ю, але забувають про найголовніше — стратегію ведення розмови. Хто контролює як розвивається розмова? Чи дійсно відбувається розмова, чи, можливо, питання і відповіді «живуть» окремо? Для того, щоб інтерв’ю було вдалим і ви отримали чіткі відповіді, потрібно дотримуватися кількох правил.
Стратегія
Перше, завдання, яке стоїть перед журналістом — налаштувати співрозмовника на діалог. Для цього потрібно заздалегідь визначитися, які питання ставити і в якому порядку.
Питання можуть бути інформативними (Коли сталася певна подія?), емоційними (Яке вона справила враження?) чи відповідальними (Чи відчуває людина свою відповідальність за те, що сталося?).
Стратегія питань дуже важлива, оскільки найчастіше людина не відповідатиме одразу на незручне питання, її треба до цього підготувати. Почніть із загальної інформації-факту, щодо якого немає сумнівів, дозвольте людині розповісти про те, як вона почувається, а тоді вже питайте про її роль.
Слухати і чути
Продумати стратегію інтерв’ю потрібно, але не менш важливо слухати відповіді. Дуже часто інтерв’ю нецікаві через те, що журналіст сконцентрований на собі та на питаннях, і зовсім не чує, що йому відповідають. Часто співрозмовник може дати вам більше інформації, або незвично розставити акценти, використати певні слова, що спонукають до заглиблення у тему і дають можливість розпитати більше. Але якщо журналіст не ловить такі моменти — він їх втрачає. Зрозумійте, що саме вам намагаються розповісти. Чіпляйтеся до слів і використовуйте їх проти опонента. Якщо співрозмовник навмисно говорить складними конструкціями — перепитуйте, доки він не почне говорити зрозуміло. І слухайте-слухайте-слухайте.
Формулювання питань
Журналісти отримують ті відповіді, на які вони заслуговують: погано поставлені питання призводять до «пустих» відповідей. Тому необхідно навчитися ставити хороші питання. Для цього також існують базові правила.
Завжди ставте відкриті питання. Користуйтеся правилом «5W»: Хто? Що? Де? Чому? Коли? Не давайте співрозмовнику відповісти односкладно «так» чи «ні».
Не залишайте жодного шансу уникнути відповіді. Ставте лише одне питання за раз. Якщо ви поставите кілька, людина може обрати і дати відповідь лише на одне, найбільш їй зручне. Ніколи не залишайте такого вибору. Слідкуйте також за випадковими прикметниками (найгірший, контроверсійний, радикальний), фразами чи фактами, за які співрозмовник може зачепитися, щоб уникнути відповіді. Нехай питання будуть якомога простішими, переставайте говорити, щойно ви поставили знак питання.
Уникайте дебатів
Мета журналіста під час інтерв’ю — виграти «битву», а не похизуватися своїм розумом. Уникайте будь-яких тверджень і не вступайте в полеміку. Дебати зі співрозмовником знищують суть інтерв’ю. Крім того, ваші твердження можуть використати проти вас самих. Потрібно пам’ятати, хто кого інтерв’юює. Якщо співрозмовник провокує вас висловити вашу думку, завжди можна послатись на те, що думка журналіста глядачеві не цікава, на відміну від думки гостя.
Порушуйте правила
Коли ви навчитесь користуватися цими правилами інтерв’ю — порушуйте їх. Якщо потрібно почути відповідь «так» чи «ні», і це підсилить інтерв’ю — ставте закриті питання. Розставляйте пастки «або/або» — «Ви корупціонер чи просто некомпетентний?». Використовуйте попередні цитати — «Ви колись казали, що іноді поводитесь «неприйнятно». Чи поводилися ви «неприйнятно» цього разу?». Використовуйте судження, що можуть спровокувати людину до відповіді.
Ось приклад хорошого інтерв’ю, де ведучий майстерно обходить правила, але має вибудовану стратегію:
Втрата контролю
Втратити контроль під час інтерв’ю дуже легко. Це може статися через хибний хід журналіста або підготовленість співрозмовника. І це трапляється частіше, ніж хотілося б журналістам.
Залишайтеся сфокусованим на тому, що ви запитали. Співрозмовник намагатиметься відволікти вас, перейти до іншої теми. Ваше завдання — бачити такі спроби і нівелювати їх.
Якщо співрозмовник ставить під сумнів ваше право питати певні речі — звертайтеся до балансу між правом на приватність та суспільним інтересом (відпочинок президента на Мальдівах — це не його особиста справа). І завжди пам’ятайте про свої права журналіста.
Коли співрозмовник уникає відповіді на важливе питання, повторюйте, перефразовуйте, повертайтеся до нього у розмові доки ви не почуєте відповіді. Іноді може бути корисним озвучити ситуацію, що відбувається: «Чому ви не відповідаєте на моє питання? Ви розповідаєте не про те, що я запитав.»
І пам’ятайте, інтерв’ю — це як гра в м’яч: хто його веде, той і визначає хід гри.